Главная » Статьи » Статті українською мовою » Андрологія

Насінні пухирці. Запалення сім'яних міхурців. Везикуліт. Діагностика. Лікування.

Насінні пухирці. Запалення сім'яних міхурців. Везикуліт


Сім'яні міхурці (vesiculae seminales, сім'яні пухирці, насіннєві бульбашки, насінні пухирці, насінні міхурці, насіннєві міхурці) - це парні чоловічі статеві залози, що мають вигляд довгастих мішечків, комірчастої структури.


Сім'яні міхурці розташовуються над простатою, між нижньою стінкою сечового міхура та прямою кишкою. Вивідна протока сім'яного пухирця зливається з сім'явиносною протокою, утворюючи сім'явикидний проток, що проникає через передміхурову залозу та відкривається на насіннєвому горбку задньої частини сечівника. В везикулах накопичується в'язкий, білувато-сірого кольору секрет, жалатинообразної консистенції, в якому містяться необхідні для підтримки життєдіяльності сперматозоїдів речовини: простагландини, білки, семіногелін, аскорбінова кислота, лимонна кислота, фруктоза. Секрет насінніх пухирців становить основний обсяг еякулята, 70% від кількості сперми що викидається при еякуляції.





Запалення сім'яних михурців називається везикулітом (vesiculitis). У більшості чоловіків з синдромом хронічної тазової болі знаходять везикуліт. Везикуліт поділяють на гострий та хронічний. Запалення може бути, як одного сім'яного міхурця, так і обох.

Причини везикуліту
  • Інфекції що передаються статевим шляхом (ІПСШ): гонорея, трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми;
  • Умовно-патогенні інфекції: стафілокок, кишкова паличка, стрептокок, протей та ін;
  • Запальні захворювання чоловічої статевої системи: уретрит, простатит, колікуліт, орхіт, епідидиміт, орхоепідидиміт;
  • Іноді причиною запалення насінних пухирців є загальне зниження імунітету на тлі грипу, ангіни та інших інфекційних захворювань.

Фактори які ведуть до розвитку везикуліту, можна віднести
  • Застійні явища в органах малого тазу;
  • Сидячий, малорухомий спосіб життя;
  • Запори;
  • Переохолодження, особливо ніг та промежини;
  • Утримання від сексу, а так само надмірна статева активність;
  • Хронічні вогнищеві запалення в організмі.
У більшості випадків інфекція в сім'яний міхурець проникає висхідним шляхом, через сім'явивідну протоку, але іноді гематогенним шляхом з током крові. Нижче опишу симптоми що супроводжують гострий та хронічний везикуліт.

Симптоми при гострому запаленні насінніх пухирців:
  • Гострі болі внизу живота, паху, крижах;
  • Залежно від того, який насіннєвий пухирець більше вражений, на тому боці біль буде інтенсивнішим;
  • Так само різкий біль виникає під час еякуляції, в спермі можна виявити домішки крові (гемоспермія);


  • Іноді можуть бути виділення з уретри сірувато-білі, каламутні;
  • Сечовипускання стає прискореним та болючим;
  • Біль посилюється під час та після акту дефекації, з'являються тенезми, часті помилкові позиви до дефекації;
  • Після дефекації з'являються слизові виділення з сечовипускального каналу;
  • Підвищується температура тіла до фебрильних цифр, з'являються озноби.

Діагностика гострого везикуліту
  • При ректальному огляді (огляд через пряму кишку) визначається хворобливість, пастозність, інфільтрат в проекції насіннєвого міхурця;
  • Проводять загальний аналіз крові, який показує збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, з'являється зрушення лейкоцитарної формули вліво;
  • В загальному аналізі сечі, особливо у першій порції, з'являється підвищена кількість лейкоцитів, білка, слизу. Так само може спостерігатися збільшення кількості еритроцитів більше 10 в полі зору;
  • Секрет передміхурової залози (сік простати) проводити не бажано, до стихання запального процесу;
  • Проводиться посів першої порції сечі або мазок з уретри на мікрофлору та чутливість до антибіотиків;


  • Так само проводяться аналізи ІФА і ПЛР на приховані інфекції та захворювання що передаються статевим шляхом;


  • Узі статевої системи. Бажано проводити трансректальне дослідження сім´яних пухирців, яке показує збільшення, розширення, ущільнення насіннєвих бульбашок, появу кістозних порожнин, спаяність з навколишніми тканинами або ж запальний інфільтрат;



Як правило цих обстежень вистачає для визначення діагнозу везикуліт та причини його виникнення. Якщо ж у лікаря все таки з'являються сумніви в діагнозі, він призначає комп'ютерну томографію органів малого таза, везикулографію або ж біопсію сім'яних пухирців під узі контролем.

 

   
Лікування везикуліту
  • У перші 2-ві доби лікування бажаний напівпостільний режим, статевий спокій;
  • Дієта з обмеженням гострих, жирних, солоних, копчених, здобних блюд, виключення алкоголю. Призначається рясний питний режим, повноцінне харчування.
  • Лікар не чекаючи відповіді посіву на флору, повинен призначити антибіотикотерапію широкого спектра дії: фторхінолони, тетрацикліни, макроліди, противотрихомонадні препарати;
  • Для покращення проникнення антибактеріальних препаратів у вогнище запалення, призначаються ферментні препарати: серратіопептидаза або вобензим;
  • Полівітаміни призначаються як речовини що зміцнюють організм;
  • У зв'язку з больовим синдромом, необхідно призначити нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): диклофенак, німесулід, ібупрофен та ін;
  • Після стихання запального процесу можна призначити фізіотерапевтичне лікування, для розсмоктування запального інфільтрату.
  • При нагноєнні та формуванні абсцесу насіннєвої бульбашки, проводиться її оперативне видалення.

Симптоми хронічного везикуліту

  • Непостійні болі внизу живота, яєчках, паху, крижах, що стріляють чи ниючого характеру;
  • Болі посилюються при еякуляції та дефекації, після чого можуть залишатися протягом дня;
  • У спермі з'являється кров (гемоспермія);
  • З'являється дизурія;
  • З'являється недостатня ерекція, яка пропадає протягом статевого акту;
  • Тривалі нічні ерекції;
  • При ерекції так само може посилюватися біль у паху, промежині, крижах;
  • Можуть з'являтися слизові виділення з уретри вранці.

Обстеження та лікування хронічного везикуліту таке ж, як при гострому запаленні насіннєвих пухирців, підбирається індивідуально лікарем-урологом для кожного пацієнта.


Ускладнення везикуліту
  • При гострому везикуліті та нагноєнні сім'яного міхурця, може утворитися абсцес сім'яного михурця;
  • При гострому та хронічному везикуліті, як результат може бути кіста сім'яного пухирця або декілька кіст;
  • Ускладненням гострого везикуліту, може стати перехід в хронічну форму;
  • Так само хронічна форма везикуліту, може переходити в синдром хронічної тазової болі, що дуже важко піддається лікуванню.
  • Як ускладнення може бути порушення ерекції (еректильна дисфункція).

Диференціальна діагностика везикуліту


Диференціювати везикуліт необхідно від: простатиту, уретриту, коллікуліту, фунікуліту. А так само від абсцесу та пухлини сім'яного пухирця.


Рекомендації, які лікар-андролог, повинен давати пацієнтові
страждаючому везикулітом для профілактики

  • Усувати хронічні вогнища інфекції в організмі: хр. простатит, хр. проктит, каріозні зуби, хр. тонзиліт, хр. гайморит та ін.
  • Оберігатися від захворювань, які передаються статевим шляхом;
  • Уникати переохолоджень;
  • Як можна швидше усувати запори;
  • Якщо робота пов'язана з сидінням, робити лікувальну гімнастику, через кожні 2:00 години;
  • Вести регулярне статеве життя, без надмірностей та тривалого утримування;


  • Повноцінно харчуватися;
  • Займатися неважким спортом;
  • Обмежити вживання алкоголю.

Бажаємо Вам здоров'я!
Статтю підготував лікар-андролог: Смерницький В.С.


Внимание! Если у Вас возникли какие-либо вопросы - не стесняйтесь задавать их на нашем форуме. Также можете обратиться за помощью непосредственно к врачу по телефону указанному в контактах.

Категория: Андрологія | Добавил: Владимир Смерницкий (11.05.2012)
Просмотров: 5625 | Теги: везикуліт, запалення сім'яних міхурців, насінні пухирці
Рейтинг : UroPortal 4.0 из 5 на основе 1 оценок. 1 отзывов