Простатит. Симптоми і діагностіка простатиту. Лікування простатиту

У даній статті розповім про простатит простою мовою, щоб суть даного процесу була зрозуміла кожній людині не пов'язаній з медициною.

Передміхурова залоза або простата - це внутрішній статевий орган чоловіка, що нагадує за формою каштан або волоський горіх. Розташовується під сечовим міхуром і стикається з ним. Залоза повністю охоплює початкову частину сечівника, який ніби пронизує простату зверху вниз, ця частина каналу називається простатичною.


 
Простата складається з ацинусів, які схожі на «залозисті мішечки», в яких утворюється секрет передміхурової залози. З ацинусів виходять вивідні протоки і відкриваються в простатичну частину сечівника. У ацинусах утворюється секрет передміхурової залози (сік простати) і при еякуляції коли м'язи простати скорочуються із залози виходить секрет в сечовипускальний канал, потім назовні. Так само при механічному впливі на простату, тобто при масажі простати секрет по тому ж принципу виходить назовні.

    

Основні функції простати - це утворення, виділення секрету простати і гормональна функція - перетворення слабоактивного тестостерону в високоактивний (перетворення тестостерону в 5-a-дегідротестостерон).

Простатит - це запалення що перебігає в передміхуровій залозі. Досить поширена хвороба чоловіків, найчастіше розвивається в молодому і середньому віці.

Найзручніша класифікація простатитів наступна:

• Тип 1 - Гострий бактеріальний простатит;
• Тип 2 - Хронічний бактеріальний простатит;
• Тип 3 - Хронічний простатит абактеріальний або хронічний тазовий больовий синдром:
• 3a - запальний (з лейкоцитами у секреті простати);
• 3b - незапальний (без лейкоцитів в секреті простати);
• Тип 4 - асимптоматичний простатит (простатодінія).

Причини що викликають простатит

• Інфекції: бактерії; кишкова паличка, стафілококи, стрептококи. Віруси. Мікоплазми, уреаплазми, хламідії, гриби роду кандида, гонорея (трипер), трихомонади, туберкульозна паличка, змішані мікстінфекціі;
• Безладні статеві зв'язки, нерегулярне статеве життя, перервані статеві акти, статеві надмірності;
• Уретрит - запалення сечовипускального каналу;
• Загальне переохолодження організму, холодні ноги, сидіння на холодному;
• Ослаблення імунітету;
• Запори;
• Малорухливий спосіб життя, сидяча робота;
• Застійні явища в органах малого тазу;
• Хронічні вогнища інфекції в організмі (гайморит, карієс  та ін.).

Симптоми гострого простатиту

Скарги, які хворий пред'являє при гострому простатиті:

• Прискорене, хворобливе сечовипускання, нестерпні позиви до сечовипускання;
• Утруднене, ослаблене сечовипускання аж до затримки сечі, коли хворий не може мочитися в зв'язку з болем і набряком передміхурової залози;
• Б іль в промежині, над лоном;
• Підвищення температури тіла від 37.5 до 40 гр.;
• Озноби;
• Пітливість, слабкість, нездужання;
• Іноді гнійні або слизові виділення з сечівника.

Ускладнення гострого простатиту

• Формування абсцесу;
• Уро-сепсис;
• Затримка сечі;
• Перехід гострого запального процесу в хронічний;
• Порушення статевої функції.

Обстеження при наявності гострого простатиту

• При гострому простатиті необхідний огляд пацієнта. Опитування, з'ясування всіх скарг наведених вище. При ректальному огляді визначається збільшення простати, різка болючість. Проводити аналіз секрету простати не можна, так як після масажу простати може розвинутися абсцес, уро-сепсис або затримка сечі.
• Проводиться загальний аналіз сечі, в якому виявляється підвищена кількість лейкоцитів, гнійні нитки, еритроцити, білок, слиз. У загальному аналізі крові при гострому простатиті підвищується кількість лейкоцитів (лейкоцитоз), виражений зсув у формулі крові вліво, підвищується ШОЕ.
• Узд дослідження при гострому простатиті показує збільшення простати, зміну форми простати, структура стає гіпоехогенною, капсула ущільнюється і стає гіперехогенною, часто відзначається збільшення кількості залишкової сечі. У посіві сечі при гострому простатиті можуть виявлятися бактерії, кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, клебсієла, протей та ін.

Лікування гострого простатиту

• Як правило, рекомендується госпіталізація в стаціонар урологічного відділення.
• Напівпостільний режим перші 2-3 дні;
• Дієта стіл № 7;
• Основним у лікуванні гострого простатиту є лікування антибіотиками, спрямоване на придушення патогенної інфекції. Як правило в перші дні використовуються крапельниці з протибактеріальними препаратами групи фторхінолонів (ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин, гатіфлоксацин);
• Застосовується внутрішньом'язове введення препаратів (цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон, цефепім);
• Застосовуються таблетовані форми антибіотиків: фторхінолони, макроліди, тетрацикліни;
• Можна призначати нітроімідазоли: метронідазол, тинідазол і секнідазол;
• Для зняття болю і запалення застосовуються нестероїдні протизапальні засоби: диклофенак, ацеклофенак, німесулід, целекоксиб, рофекоксиб, мелоксикам як внутрішньом'язово так і ректально в свічках;
• Для зняття набряку з передміхурової залози і доставки антибіотиків у вогнище запалення використовуються ферментні препарати: вобензим, серратіопептидаза та ін.;
• Також  застосовуються протиалергічні препарати: діазолін, лоратадин.

Ефективні народні методи лікування простатиту: фітотерапія, клізми з ромашкою та ін.

Хронічний бактеріальний простатит відрізняється від хронічного абактериального простатиту тим, що при бактеріальному простатиті в аналізах виявляється та чи інша інфекція, при абактеріальному простатит є всі ті ж симптоми, що і при бактеріальному але інфекція не виявляється.

В свою чергу хронічний простатит абактеріальний підрозділяється на запальний та незапальний. При запальному є всі симптоми хронічного простатиту і підвищення лейкоцитів в секреті простати, а при незапальному симптоми простатиту так само присутні, але підвищення кількості лейкоцитів у секреті простати не визначається.

Асимптоматичний простатит протікає без симптомів. Тобто запалення присутнє але людина навіть не підозрює, що страждає на простатит.

Нижче наведу Вам причини, симптоми хронічного простатиту, протікання, ускладнення, методи обстеження і лікування.

Отже причин хронічного простатиту безліч і не завжди можна визначити який фактор відіграв провідну роль у розвитку простатиту.

Основні причини, які призводять до хронічного простатиту наступні:

• Інфекції, що призводять до хронічного простатиту: кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, клебсієли, гонококи, трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін. Інфекція може проникати в простату кількома шляхами, через сечівник, потрапляти в простату з током крові з вогнищ інфекції а так само вноситися з лімфою;
• Уретрит - запалення сечівника одна з найчастіших причин хронічного простатиту;
• Пієлонефрити, цистити;
• Надмірне статеве навантаження;
• Тривале утримання від статевого життя;
• Переохолодження чи перегрівання особливо на сонці;
• Хронічні запори;
• Придушення позиву до сечовипускання;
• Малорухливий спосіб життя, професії : водій, кранівник, офісний працівник, робота за комп'ютером та ін.;
• Зневаження спортивними вправами;
• Зниження імунного захисту організму;
• Зловживання спиртними напоями.

Симптоми хронічного простатиту
Необхідно відразу сказати, що симптомів хронічного простатиту може взагалі не бути, або ж виявлятися тільки один чи кілька різних симптомів з нижчеприведених:

• -    Біль в області статевих органів, а також біль у промежині, над лоном в крижах, попереку;
• -    Прискорене, іноді хворобливе сечовипускання, малими порціями;
• -    Утруднення при сечовипусканні, ослаблений струмінь сечі;
• -    Виділення з сечовипускального каналу, слизу або гною при загостренні;
• -    Виділення секрету простати під час акту дефекації;
• -    Хворобливі ерекції;
• -    Передчасна еякуляція;
• -    Ослаблення ерекції;
• -    Стомлюваність, пригніченість, тривожність.

Обстеження які необхідно пройти пацієнту при підозрі на хронічний простатит:

• Загальні аналізи сечі і крові. Як правило загальний аналіз крові не дає відхилень. В загальному аналізі сечі може з'являтися помірна бактеріурія, при загостренні процесу піурія;
• Аналіз секрету передміхурової залози (сік простати) - це один з найважливіших аналізів для діагностики хронічного простатиту. Сік простати при запальній формі простатиту покаже збільшення кількості лейкоцитів, зменшення кількості лецитинових зерен. При незапальній формі аналіз може бути нормальним. При гонорейному чи трихомонадному простатиті в аналізі виявляються відповідні бактерії гонорея та найпростіші трихомонади. При асимптоматичному простатиті в аналізі простати може бути підвищена кількість лейкоцитів, але при цьому хворий не відчуває ніяких симптомів простатиту;
• Посів секрету простати на флору і чутливість до антибіотиків, показує які бактерії знаходяться в простаті і якими антибактеріальними засобами їх можна прибрати;
• Усім хворим після 40 років необхідно досліджувати рівень ПСА крові (PSA, простатспецифічний антиген), у зв'язку зі збільшенням частоти раку передміхурової залози, який часто маскується під хронічний простатит;
• Пацієнту обов'язково необхідно здати аналізи на захворювання що передаються статевим шляхом такі як: мікоплазми, уреаплазми, хламідії, гонорею (трипер), трихомонади та ін. Так як саме ці інфекції викликають тривалі уповільнені запальні процеси в простаті;
• Бажано пройти обстеження урофлоуметрію. Дане дослідження покаже ступінь обструкції сечовивідного каналу на тлі простатиту;
• Ультразвукове дослідження передміхурової залози. Узі простати це невід'ємна частина плану обстеження пацієнта при хронічному простатиті. Ультразвукове дослідження передміхурової залози може бути як абдомінальне через живіт, так і ректальне через пряму кишку. Абдомінальне узд рекомендується робити пацієнтам із середньою та худою конституцією тіла. Пацієнтам з повною конституцією тіла бажано проводити ректальне узд простати, так як жировий прошарок живота утрудняє дослідження. Так само ректальне узд проводиться при сумніві в побаченому фахівцем абдоминально. Узд простати, показує розміри передміхурової залози, додаткові утворення, кісти, кальцинати, структуру паренхіми простати, будову капсули. Під час проведення узд простати оглядаються сусідні органи сечовий міхур, сім'яні пухирці, околопузирна і околопростатічна клітковина. Якщо в апараті узі є доплер, то досліджуються і прилеглі судини.
• За показаннями і нетиповим перебігом простатиту можна використовувати додаткові методи обстеження такі як: гістологічне дослідження простати (біопсія простати), комп'ютерну томографію або ж магнітно-резонансна томографія органів малого тазу.

Лікування хронічного простатиту справа творча, підхід до лікування має бути виключно індивідуальний. Багато лікарів різних професій беруться лікувати простатит не розуміючи суті захворювання, не обстежуючи хворих, не думаючи про ускладнення що в подальшому призводить до розчарування та недовіри пацієнтів до лікарів.
Рекомендую лікувати дане захворювання виключно у грамотних фахівців урологів - андрологів!
Нижче наведу різні види лікування хронічного простатиту, але як було сказано вище, лікування повинне підбиратися кожному хворому суто індивідуально.

Якщо при обстеженні виявили бактеріальний простатит, отже необхідно призначати протибактеріальні препарати. Але хочу зауважити, що не всі антибіотики проникають в передміхурову залозу у зв'язку з наявністю в простаті гематопростатичного бар'єру, через який не всі лікарські препарати можуть проникнути. Перевага віддається наступним препаратам: фторхінолонам, макролідам, тетрациклінам, нітроімідазолам. Такі групи препаратів як: цефалоспорини, пеніциліни, аміноглікозиди практично не проникають у простату і не повинні назначатися.

У лікуванні використовуються ферментні препарати, які проводять антибіотик у вогнище запалення. Вобензим, серратіопептидаза та ін.

При больовому синдромі на тлі хронічного простатиту можна призначати нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Ці препарати володіють знеболювальною дією при больовому синдромі та протинабряковою знімаючи набряк з передміхурової залози.

Призначаються імуномодулятори для корекції імунітету при хронічному процесі такі як: метилурацил (в таблетках або свічках), пентоксил, левамізол, тималін, тимоген, поліоксидоній, простатилен, лікопід, циклоферон, віферон, РОНКОЛЕЙКІН.

Бажано в лікування включати препарати, що поліпшують мікроциркуляцію в статевих органах, так як часто кровообіг при простатиті в органах малого тазу порушено. З препаратів рекомендую застосовувати: трентал, еуфілін, курантил, ескузан та ін.

Вітамінотерапія використовується для підвищення захисних властивостей організму.

Масаж простати


 
На даний момент немає єдиної думки в раціональності застосування масажу простати, тим більше, що часто лікарі неправильно його проводять і це може замість допомоги завдати шкоди залозі. Масаж простати не показаний при великих каменях в передміхуровій залозі, загостренні запального процесу, при синдромі хронічного тазового болю. Але якщо всеж доктор вирішив включити масаж простати в лікування, то рекомендую проводити його не менш ніж через 3 - 5 днів від початку медикаментозної терапії, так як за цей час зменшиться запальний процес, зніметься набряклість, почнуть відкриватися вивідні протоки ацинусів залози і це може піти на користь. І ще один важливий момент, не рекомендується проводити грубий масаж, так як інтенсивний вплив на залозу може призвести до травмування органу та вторинному запаленню.

Ефективним лікуванням простатиту визнана фізіотерапія, гальванізація, лікарський електрофорез, фарадизація, дарсонвалізація, водолікування, діатермія простати, магнітотерапія, ультразвукова терапія, лазерна терапія, рефлексотерапія.

Ось так виглядає апарат для лікування простатиту.



Не можна забувати за санаторно-курортне лікування, де можна отримати сеанси грязелікування, бальнеотерапії, лікування мінеральними водами і психоемоційно розвантажитися.

Нетрадиційні методи лікування хронічного простатиту

Гомеопатичне лікування. Препарати даної групи рекомендується використовувати в область біологічно активних точок.

Фітотерапія при лікуванні хронічного простатиту використовується широко але її необхідно правильно підбирати інакше ніякого ефекту не принесе.

Голковколювання ефективно в тому випадку якщо рефлексотерапевт має достатні знання в цій області.

Гірудотерапія - лікування простатиту п'явками, досить ефективно знімає больовий синдром і покращує кровообіг в передміхуровій залозі.

Існує ще багато методів лікування хронічного простатиту, про які розповім Вам в наступних статтях. Але принцип лікування залишається незмінним це правильно підібране індивідуальне лікування грамотним фахівцем.


Задавайте онлайн питання по даній проблемі урологу-андрологу.
Бажаю вам міцного здоров'я!
Статтю підготував лікар-уролог: Смерницький Володимир Сергійович

Русский вариант статьи