Нетримання сечі у жінок. Лікування нетримання сечі

Нетримання сечі - це досить поширений патологічний стан при якому жінка не може втримати сечу в сечовому міхурі при цьому відбувається мимовільне її виділення.


 

Звичайно дана проблема не загрожує життю та здоров'ю жінки але значно знижує якість життя пацієнтки, пригнічує її моральний стан, такі жінки часто пригноблені, дратівливі, зациклені на своїй хворобі.

Багато жінок нікому не говорять про свою проблему, вважаючи її ганебною та рідко звертаються до лікаря, вважають що краще використовувати прокладки як допомога у зв'язку з хворобою.



Але останнім часом починаю помічати, кількість звернень до лікаря, у зв'язку з даною проблемою збільшується, мабуть позначається інформаційна обізнаність жінок, які читають сучасні журнали, дивляться медичні передачі, використовують інтернет та бачать що проблему можна вирішити.


Нетримання сечі має свою класифікацію та підрозділяється на:

• Стресове нетримання сечі;
• Ургентне нетримання сечі;
• Змішане (комбінована форма нетримання сечі);

• Постійне нетримання сечі - скарга на постійне підтікання сечі;
• Енурез - будь-яка мимовільна втрата сечі;
• Нічний енурез - скарга на втрату сечі під час сну;
• Інші типи нетримання сечі. Можуть виникати в різних ситуаціях (наприклад, при статевому акті).

У практиці лікаря частіше зустрічаються 3 види нетримання сеч:і стресове, ургентне, змішане. Нижче розкрию Вам ці поняття більш ширше.

Стресове нетримання сечі - це мимовільне підтікання сечі пов'язане з підвищенням тиску в сечовому міхурі. Таке нетримання виникає у жінки під час кашлю, чхання, сміху, підняття важких речей, бігу і пр.

Імперативне нетримання сечі (ургентне нетримання або неутримання) - це мимовільне підтікання сечі під час гострого, нестерпного позиву на сечовипускання. При такій формі жінка іноді утримує сечу але їй доводиться терміново шукати туалет, щоб спорожнити сечовий міхур.

Змішане нетримання сечі - це коли жінка відчуває мимовільний витік сечі з різким позивом на сечовипускання.

За нашими спостереженнями стресове нетримання це найчастіший вид інконтиненції у жінок.


Причины развития инконтиненции у женщин:

• Нетримання сечі розвивається частіше у жінок, які народили, особливо у тих, які перенесли затяжні або стрімкі пологи, кілька пологів, особливо якщо під час пологів були травми промежини, розриви м'язів тазового дна. Ризик розвитку нетримання сечі прямо залежить від кількості пологів.
• Великі гінекологічні операції (пангістеректомію, екстирпація матки тощо), під час операцій є велика ймовірність пошкодження нервів що відповідають за тонус сфінктера та детрузора, у зв'язку з чим виникає порушення інервації цих органів та надалі нетримання сечі.
• Клімакс один з важливих чинників сприяючих нетриманню сечі у зв'язку з дисбалансом горомнів.

• Літній та пристарілий вік є досить серйозним фактором у розвитку нетримання сечі у жінок, при якому м’язовий, замикальний апарат сечового міхура втрачає свій тонус на тлі вікового згасання гормонального фону.
• Травми промежини при яких ушкоджуються нервові стовбури які відповідають за сечовипускання, так і порушується анатомічна цілісність сечовивідних шляхів.
• Захворювання центральної та периферичної нервової системи, які супроводжуються порушенням функції тазових органів (травми спинного мозку, порушення кровообігу у спинному мозку, запальні захворювання спинного мозку, розсіяний склероз, цукровий діабет, пухлини, вади розвитку).
• Ожиріння.

• Важка фізична праця.
• Важкі види спорту.

Діагностика нетримання сечі:

Під час діагностики інконтиненції необхідно визначити причину та форму нетримання сечі.
Потім вибрати метод лікування нетримання сечі. Отже нижче приведу методи дослідження, які необхідно пройти жінці яка страждає нетриманням.

• Клінічне обстеження - огляд та опитування пацієнтки. Під час даного обстеження можна дізнатися коли і як починалося нетримання, скільки і які були пологи, чи були у хворої важкі операції в області малого тазу, якими хронічними захворюваннями страждає жінка (запори, хронічний бронхіт, кашель, неврологічні захворювання та ін.).

• Лікар повинен запропонувати хворій ведення щоденника сечовипускання, де вказується скільки виділяється сечі за одне сечовипускання, частота сечовипускання за добу, вносяться усі епізоди нетримання сечі, кількість прокладок, які хвора використовувала та фізичну активність пацієнтки.
• Хвору необхідно оглянути на гінекологічному кріслі і визначити чи є у хворої опущення статевих органів, оцінити рухливість шийки сечового міхура при кашльовий пробі і напруженні (проба Вальсальви), стан шкіри і слизових статевих органів.

• Після чого хвора здає загальні аналізи крові та сечі.
• Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків.
• Проводиться ультразвукове дослідження (УЗД) нирок, сечового міхура, кількість залишкової сечі. - під час проведення узі обстеження можна виявити різну патологію нирок, сечового міхура, шийки сечового міхура і пр. Також проводиться трансвагінальне узі обстеження сечового міхура.

• Рентгенівські методи дослідження сечового міхура: цистоуретрографія та мікційна цистоуретрографія.

• Проводиться цистоскопія під час, якої можна виявити неспроможність сфінктера сечового міхура та інші різні захворювання сечового міхура.

• Також проводиться уродинамічне дослідження, яке включає в себе урофлоуметрію, цистометрію, профілометрію.
• Електроміографічне дослідження - визначають стан м'язів тазового дна.
• Урофлоуметрія - оцінка функціонального стані сечового міхура та сечових шляхів.

Після отримання результатів досліджень лікар має встановити точний діагноз та вибрати правильну методику лікування нетримання сечі. Нижче розповім Вам які бувають методи лікування нетримання сечі у жінок та які консервативні і оперативні методи ми застосовуємо у своїй роботі.



Фізичні вправи для лікування нетримання сечі (Лікувальна фізкультура):



На початку лікування вдаються до призначення фізичних вправ для тренування м'язів тазового дна, які розробив Арнольд Кегель. Гінеколог на ім'я Арнольд Кегель pозpобив пpогpаму вправ для зміцнення м'язів тазового дна, призначену для лікування нетримання сечі у жінок.

Жінка може ідентифікувати м'язи тазового дна наступним чином:
- Сісти на унітаз;
- Розсунути ноги;
- Спробувати зупинити струмінь сечі не рухаючи ногами.

М'язи, які використовуються для зупинки струменя сечі і є промежинні м'язи тазового дна. Якщо не вдасться виявити їх з першої спроби, необхідно спробувати кілька разів.

Вправи Кегеля складаються з трьох частин:

1. Повільні стискування. Напружте м'язи, як Ви робили для зупинки сечовипускання. Повільно порахуйте до трьох. Розслабтеся. Буде трохи складніше, якщо, затиснувши м'язи, утримувати їх в такому положенні 5-20 секунд, потім плавно розслабити. «Ліфт» - починаємо плавний підйом на «ліфті» - затискаємо м'язи трохи (1 поверх), утримуємо 3-5 секунд, продовжуємо підйом - затискаємо трохи сильніше (2 поверх), утримуємо, і т. д. до своєї межі - 4-7 «поверхів». Вниз спускаємося так само поетапно, затримуючись на пару секунд на кожному поверсі.
   
2. Скорочення. Напружте і розслабте м'язи як можна швидше.
   
3. Виштовхування. Потужтесь вниз помірно, як при дефекації або пологах. Ця вправа, крім проміжних м'язів, викликає напругу і деяких черевних. Ви також відчуєте напругу і розслаблення ануса.
   

Почніть тpениpовки з десяти повільних стиснень, десяти скорочень і десяти виштовхувань по п'ять pазів в день. Через тиждень додайте по п'ять вправ до кожного, продовжуючи виконувати їх п'ять pаз в день. Додавайте по п'ять до кожної вправи через тиждень, поки їх не стане по тридцять. Потім продовжуйте робити принаймні п'ять наборів у день для підтримки тонусу. Ви повинні виконувати 150 вправ Кегеля кожен день.

Ви можете виконувати вправи практично де завгодно: під час водіння машини, прогулянки, пpосмотpа телевізора, сидячи за столом, лежачи в ліжку. На початку занять може виявитися, що ваші м'язи не хочуть залишатися в напруженому стані під час повільних стиснень. Можливо ви не зможете виконувати скорочення досить швидко або ритмічно. Це тому, що м'язи поки слабкі. Контроль покращується з практикою. Якщо м'язи втомилися в середині вправи, відпочиньте кілька секунд і продовжуйте. Не забувайте дихати природно і рівно під час вправ.



Антидепресанти (дулоксетин або іміпрамін). Дулоксетин допомагає контролювати стресове нетримання та скорочує кількість випадків його прояву. Іміпрамін сприяє розслабленню сечового міхура та скорочення м'язів його шийки.

Для лікування невідкладного нетримання:

• Антихолінергічні засоби такі як детрузітол, дріптан та оксибутинин (сибутін), везікар володіють позитивним ефектом при нетриманні сечі, але мають і побічні ефекти, включаючи сухість у роті, запор, погіршення зору та неможливість здійснити сечовипускання.
• Іміпрамін (також іменований тофранілом) - це антидепресант, який може використовуватися для лікування обох типів нетримання сечі - стресового та невідкладного. У більшості випадків застосування цього препарату поєднується з вживанням антихолінергічних засобів.

Гормонозамісна терапія.
Гормонозамісна терапія (ГЗТ), естроген-прогестинові лікування, засноване на комбінованому прийнятті двох гормонів: естрогену та прогестина. Цей метод може використовуватися з метою лікування симптомів менопаузи виникають внаслідок зміни гормонального фону.

Також застосовують фізиотерапевтичне лікування (ампліпульс для електростимуляції м'язів тазового дна).

За нашими спостереженнями лікувальна фізкультура, медикаментозне, фізіотерапевтичне та фіто-лікування дає ефект тільки при легких формах нетримання сечі.

У більш важких випадках ми вдаємося до проведення хірургічного лікування нетримання сечі в Миколаєві і використовуємо такі методи:

• Середньоуретральні слінгові операції - прокладання підтримуючої синтетичної петлі навколо середньої частини уретри: позадилонна уретропексія вільною синтетичною петлею (стрічкою).
• TVT (tension-free vaginal tape) або петлева уретропексія трансобтураторним доступом (операції TVT-O та TOT).

• Проксимальні субуретральні фасциальні слінги.
• Підвішування уретри шляхом підшивання стінок піхви до окістя лонної кістки (уретропексія по Маршаллу-Марчетті-Кранц, Marshall-Marchetti-Krantz) або до більш міцної зв'язи Купера (кольпосуспензія по Берч, відкрита або лапароскопічна, Burch).

Останнім часом у нашій практиці використовуються найсучасніші операції при нетриманні сечі це такі операції як TVT та TVT-O. Суть операції проведення спеціального слінгу під сечовипускальний канал, зміна кута уретри, після чого жінка утримує сечу в сечовому міхурі.





Рекомендації, які ми даємо жінкам які страждають нетриманням сечі:

• Ходіть в туалет у певний час, не перетримуйте сечу. Почніть з інтервалу в 1:00 годину, поступово доведіть його до 2 - 3:00 годин;
• Не пийте дуже багато рідини (це часто не рекомендують при програмах схуднення), але при цьому не обмежуйте себе в питті;
• Не зловживайте міцною кавою та алкоголем;
• Слідкуйте за стільцем, не допускайте закрепів;
• Киньте палити, лікуйте хронічний бронхіт;
• Слідкуйте за вагою (при ожирінні внутрішні органи надають додатковий тиск на сечовий міхур);
• Пробуйте двічі спорожняти сечовий міхур (через короткий проміжок часу після першого сечовипускання помочіться ще раз);
• Робіть фізичні вправи, які зміцнюють м'язи тазового дна.

Статтю підготував лікар-уролог Смерніцкій Володимир Сергійович.
Якщо у Вас з'явилися питання по даній темі задавайте їх On-line урологу на нашому форумі.

Бажаємо Вам здоров'я!