Парауретральна кіста. Симптоми, діагностика. Лікування кісти уретри в Миколаєві

Кіста уретри або парауретральна кіста це округле заповнене серозною рідиною (секретом) утворення, яке локалізується в області наружнього отвіру сечовипускального каналу або ж безпосередньо в каналі. 

Парауретральні кісти утворюються з вестибулярних залоз сечівника (з парауретральних залоз Скіна), дані залози розташовані у зовнішнього отвору уретри на передній стінці піхви, по всьому губчатому тілу. Залози Скіна виробляють секрет, який зволожує слизову оболонку сечовипускального каналу. В певних випадках парауретральні залози запалюються, вивідний проток закупорюється набряком, слизом, епітелієм, бактеріями надалі відбувається облітерація протоки і таким чином секрет в залозі продовжує накопичуватися але не виходить назовні, утворюється кіста, що має тенденцію до повільного зростання. Закупорка залози не завжди пов'язана із запаленням часто простерігається зв'язок зі зміною гормонального фону у жінок в різні періоди життя.

Найчастіше кісти уретри утворюються у жінок молодого і середнього віку, рідше у літніх, що пов'язано з фізіологічними гормональними змінами. 

Парауретральна кіста являє собою невелике округле, пухлиноподібне утворення, яке розташовується переважно у зовнішнього отвору сечовипускального каналу, рідше в глибині від поверхневих тканин, що істотно ускладнює діагностику кіст. Парауретральна кіста пальпується з боку піхви як округле, тугоеластичне утворення іноді при натисканні може виділятися слизова рідина, при приєднанні інфекції та запаленні кісти виділяється гній. 

Виділяють 2 види парауретральних кіст: 

- Кісти, що виникають при закупорці малих залоз, розташованих навколо сечовипускального каналу; 

- Кісти Гартнерового проходу, що виникають на тлі вроджених аномалій жіночої сечостатевої системи. 

Кіста уретри будь-якого типу не регресує і не розсмоктується самостійно. Чим довше існує кіста в сечівнику, тим більша ймовірність розвитку запального процесу і нагноєння. Парауретральні кісти представляють собою сприятливе середовище для скупчення застійної сечі і розмноження бактерій. Запалення парауретральної кісти може привести до розвитку абсцесу, який розкривається в сечовипускальний канал з наступним розвитком дивертикулу. 

Діагностика та симптоми парауретральних кіст: 

Неускладнена парауретральной кіста, як правило, протікає безсимптомно, не доставляючи дискомфорту пацієнтові, залишаючись непоміченою тривалий час. При безсимптомному перебігу захворювання парауретральні кісти виявляються лише під час профілактичного гінекологічного або урологічного огляду. Парауретральна кіста у жінок може або випинатися по передній стінці піхви, або локалізуватися в товщі малої статевої губи. Глибинно розташовані парауретральні кісти діагностуються, виходячи з клінічної картини. Діагностика проводиться методом ендоскопічного дослідження сечівника (уретроцистоскопія), яке дозволяє визначити локалізацію і розміри утворення. Також для діагностики парауретральних кіст застосовується метод ультразвукового дослідження тощо. 

Диференціальна діагностика кіст уретри проводиться з такими захворюваннями як: 

1. Кісти піхви 2.Ектропіон уретри (карункула) 3. Випадіння слизової оболонки уретри 4. Дивертикул уретри 

5. Пухлини передньої стінки піхви 6. Кондиломи уретри. 

Симптоми при наявності парауретральних кіст: 

- Відчуття стороннього тіла і дискомфорту в області уретри; 

- Біль і дискомфорт при ходьбі і статевих контактах; 

- Наявність набряклості і припухлості в області уретри; 

- Утруднене, періодично прискорене з різями сечовипускання; 

- Нетримання і неутримання сечі; 

- Слизові або гнійні виділення з області передвір'я піхви. 

  Причини утворення парауретральних кіст: 

- Запальні процеси в сечостатевій системі (уретрит, вульвовагініт, захворювання, що передаються статевим шляхом); 

- Мікротравми (при статевих контактах, пологах, одяганні вузької нижньої білизни); 

- Іноді кісти мають вроджене походження; 

- У рідкісних випадках утворення кіст пов'язують із застосуванням дратівливих засобів інтимної гігієни, які призводять до закупорки вивідних проток залоз. 

  Лікування парауретральних кіст: 

- Консервативне лікування направляється на усунення причини, що викликала формування кісти; 

- Радикальне, оперативне лікування передбачає собою повне видалення кісти. 

Оперативне лікування кіст уретри є єдино правильним і ефективним способом. При парауретральній кисті операція може проводитися різними методами, при цьому перевага віддається повному висіченню кістозного утворення. Залежно від типу парауретральної кісти операція може проводитися як під місцевою анестезією, так і під загальним наркозом.

Видалення парауретральної кісти:

Видалення парауретральной кісти тягне певні ризики і ускладнення, ймовірність виникнення яких залежить як від складності самої парауретральной кісти (ускладнення інфекційно-запальним процесом, розмір, локалізація утворення), так і від досвіду лікаря-уролога. Серед основних ускладнень та ризиків, пов'язаних з видаленням парауретральної кісти, виділяють: стриктури (звуження сечовипускального каналу) уретри, рецидив кісти, розвиток синдрому хронічної тазового болю, уретро- вагінальні і міхурово-вагінальні нориці, утворення гематом, кровотечі, рецидивуюча інфекція. 

З оперативного лікування кіст уретри, у Вас є можливість задати питання лікарю уролога за телефонами, вказаними в контактах. 

Статтю підготував лікар- уролог в Миколаєві, завідувач відділенням урології Смерницький Володимир Сергійович.