Главная » Статьи » Статті українською мовою » Венерологія

Гонорея (трипер). Симптоми гонореї. Діагностика гонореї. Лікування гонореї

Гонорея - це венеричне, інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. У народі гонорея називається трипер. Гонорея часто виявляється серед чоловіків та жінок, що ведуть безладне статеве життя, особливо у молодому сексуально-активному віці.
 
Гонорея викликається гонококом Нейсера (Neisseria gonorrhoeae), грамнегативними диплококами, які розташовуються внутрішньоклітинно. При несприятливих умовах або спонтанно гонококи здатні утворювати L-форми стійкі до дії антибіотиків, а також виробляти фермент b-лактамазу, який пригнiчує дію антибіотиків. Гонокок досить швидко гине в зовнішньому середовищі при сприятливих умовах протягом 2 годин. Імунітету, як вродженого так і набутого, при гонореї не існує.

Інкубаційний період гострої гонореї у чоловіків від 3 до 5 діб, у жінок від 5 до 10 днів. Але потрібно враховувати, що гонорея може себе не проявляти класичними симптомами, а протікати приховано, часто це буває, якщо передається не долiкована форма гонореї або ж під час інкубаційного періоду, якщо хворий приймав антибактеріальні препарати.

Групи ризику: повії та їхні клієнти, бізнесмени, туристи, наркомани, представники нетрадиційної сексуальної орієнтації з частою зміною статевих партнерів, сексоголіки, люди що працюють в порноідустріїта  н..

Шляхи передачі гонореї:
  • Основний шлях передачі гонореї статевий (генітальний), вагінальний, анальний, оральний;
  • Крім статевого шляху зараження, гонорея може передаватися вертикальним шляхом від хворої матері до дитини під час пологів, при проходженні дитини через інфіковані гонококами родові шляхи матері;
  • Побутове зараження гонореєю. Нестатевий шлях передачі гонореї зустрічається вкрай рідко, джерелом зараження в цих випадках стають рушники, білизна, губки, на яких зберігся невисохлий гонорейний гній.
  • Гонорея викликає гнійне запалення різних органів та систем про які розповім нижче.
У чоловіків гонорея вражає:
  • Сечівник (гонококовий уретрит);
  • Передміхурову залозу (гонорейний простатит);
  • Насінниi пухирцi (гонорейний везикуліт);
  • Придаток яєчка та само яєчко (гонорейний орхоепідидиміт);
  • Шкіру головки статевого члена (гонорейний баланіт);
  • Внутрішнiй листок крайньої плоті (гонорейний постит);
  • Гонорейний баланопостит;
  • Коллікуліт - запалення насінного горбика;
  • Літтреіт - запалення слизових залоз сечівника (залоз Літтре);
  • Парауретральнi протоки (гонорейний парауретріт);
  • Цибулинниi (куперови) залози (гонорейний куперит);
  • Пряму кишку (гонорейний проктит);
  • Горло (орофарингеальна гонорея);
  • Кон'юктиву очей (гонорейний кон'юнктивіт);
  • Кістково-м'язову систему. Рідше розвиваються гонорейний ендокардит та менінгіт.
Ужінок гонорея вражає:
  • Піхву (гонорейний вагініт);
  • Шийку матки та саму матку (гонорейний цервіцит і ендометрит);
  • Маткові труби та яєчники (гонорейний сальпінгоофорит, аднексит);
  • Гонорейний пельвіоперитоніт є результатом переходу запального процесу з придатків матки на очеревину малого тазу;
  • Бартолінієві залози (бартолініт);
  • Слизову оболонку рота, глотки, очей, прямої кишки;
  • Кістково-м'язову систему. Ще рідше розвиваються гонорейний ендокардит та менінгіт.
Гонорея у дітей:
У новонароджених часто уражається слизова очей, що викликає розвиток гонококового кон'юнктивіту, який в деяких випадках стає причиною сліпоти. Відомо, що саме гонорея лежить в основі 55% випадків сліпоти новонароджених. Крім очей, гонорея, придбана під час пологів, може вражати статеві органи новонароджених дівчаток.

Класифікація гонореї викладена в Міжнародної статистичної класифікації захворювань 10 перегляду 1999 р.:
  • Гонококова інфекція нижніх відділів сечостатевої системи без абсцедування періуретральних та придаткових залоз;
  • Гонококова інфекція нижніх відділів сечостатевої системи з абсцедуванням періуретральних та придаткових залоз;
  • Гонококовий пельвіоперитоніт та інша гонококова інфекція сечостатевих органів;
  • Гонококова інфекція очей;
  • Гонококова інфекція кістково-м'язової системи;
  • Гонококовий фарингіт;
  • Гонококова інфекція аноректальної області;
  • Інші гонококові інфекції.
Існує класифікація в основу, якої покладено тривалість та вираженість клінічних ознак захворювання:
  • Свіжа гонорея (тривалість до 2 місяців);
    • а) гостра;
    • б) підгостра;
    • в) торпiдна (малосимптомна або безсимптомна з мізерним ексудатом, в якому виявляються гонококи);
  • Хронічна гонорея (тривалість більше 2 місяців або невстановленої давності), даний вид гонореї протікає з періодами ремісії та загостреннями.
  • Гонококконосійство, коли збудник не викликає виникнення виділень і хворого нічого не турбує.

Нижче опишу прояви гонореї у чоловіків та жінок.

Симптоми гонореї у чоловіків:
  • На початку захворювання чоловік відчуває легке пощипування, лоскотання, свербіж, печіння в сечівнику. З розвитком захворювання ці симптоми все більше посилюються з кожним днем;
  • Відзначається набряклість, почервоніння та злипання губок уретри;
  • Через 2-3 дні починаються спочатку мізерні виділення з уретри, які згодом стають рясними, в'язкими, гнійними, жовто-зеленими, іноді з домішкою крові. Виділення хворий відчуває протягом усього дня. Вранці виділень більше, так як гній накопичується в уретрі, а губки каналу злипаються;
  • На голівці члена можуть утворюватися поверхневі ерозії. Гнійний ексудат накопичується в препуцiальном мішку, потім приєднується вторинна бактеріальна інфекція, що може призводити до запального фімозу;
  • Біль при сечовипусканні стає інтенсивною. З'являється біль внизу живота та при дефекації;
  • Виникають спонтанні хворобливі ерекції, особливо вночі;
  • Гемоспермія - з'являється кров у спермі;
  • Перша порція сечі стає каламутною, на світло можна визначити уретральні нитки;
  • При переході запального процесу на простату, насінні пухирці, яєчка у хворого піднімається температура, може виникнути озноб, а так само з'являються симптоми відповідних захворювань.
Ускладнення гонореї у чоловіків:
  • Абсцес передміхурової залози спостерігається нечасто, але протікає досить важко. Хворі пред'являють скарги на загальну слабкість, нездужання, озноб. Температура тіла висока (до 40 градусів і вище). Сечовипускання малими порціями, прискорене і болісне. Рідко розвивається затримка сечі.
  • Періуретральной абсцес;
  • Лiмфангiт статевого члена та паховий лімфаденіт;
  • Куперiт (Cowperitis). Поразка гонореєю вивідних проток бульбоуретральних залоз (залоз Купера);
  • Хронічний простатит;
  • Хронічний орхоепідідіміт;
  • Віддалене ускладнення після гонореї, стриктура уретри (звуження сечовипускального каналу).
  • При закупорці сім'явивідних шляхів запальним інфільтратом може виникнути обтураційна форма чоловічого безпліддя.
Симптоми гонореї у жінок:
  • Часте хворобливе сечовипускання;
  • Болі внизу живота;
  • Сверблячка, печіння у піхві;
  • Сверблячка в прямій кишці;
  • Гнійні виділення з піхви, неприємний запах;
  • Підвищення температури, нудоту, рідкий стілець;
  • Порушення менструального циклу.
Ускладнення гонореї у жінок:
  • При обтурації маткових труб може виникнути безплідність;
  • У зв'язку з тим, що у жінок гонорея не завжди проявляє себе гостро, процес може перейти в хронічну форму та викликати хронічне запалення різних органів і систем;
  • При наявності гонореї під час вагітності можливий викидень, загибель плода, післяпологова інфекція, хоріоамніоніт, плацентарна недостатність.

Діагностика гонореї

Діагностика гонореї грунтується на скаргах, об'єктивному огляді хворого, даних анамнезу, лабораторних методах дослідження.

Про скарги хворих що страждають на гонорею описано вище.

При огляді хворого лікар визначає, у чоловіків характер видимих виділень, почервоніння і набряк губок уретри, при пальпації болючість по ходу сечівника. У жінок при огляді лікар визначає виділення, а так само гіперемію слизових вульви, піхви, шийки матки з гнійним виділенням. При запаленні матки та придатків визначається болючість при пальпації.

Після огляду та пальпації лікар призначає лабораторні дослідження на наявність гонококів та інші захворювання що передаються статевим шляхом так як гонорея часто поєднується з наступними інфекціями: трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, генітальний герпес, вірус папіломи людини, кандидоз та гарднерели.

1. Основний та самий чутливий метод діагностики гонореї це бактерiоскопiчний (мікроскопічний) метод. Лікар при першому відвідуванні хворого бере виділення з уретри на предметне скло, відправляє у лабораторію, де мазок забарвлюється спеціальними методами, вивчається під мікроскопом і в цей же день можна отримати результат.

 

2. Бактеріологічний метод це посів виділень на поживні середовища, результат можна отримати не раніше 5-7 днів але даний метод дозволяє оцінити чутливість гонококів до антибактеріальних препаратів.



3. Серологічний метод: РСК (реакція Борде-Жангу) або РИГА з сироваткою крові хворого.

4. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) за допомогою даного методу можна виявити ДНК інфекції.


Лікування гонореї

Гонорею повинен лікувати тільки лікар, самолікування небезпечно недолікованнiстю, переходом у хронічну форму та ускладненнями.

На початку лікування хворому рекомендується неактивний режим, статеві контакти забороняються.
При гострій гонореї призначається дієта, що виключає гостру, жирну, копчену, пересолену, пряну їжу, алкоголь. Рекомендується рясне пиття.

Основне лікування гонореї це призначення антибактеріальних препаратів (антибіотиків), наступних груп:

  • Пеніциліни (пеніциліну натрієва та калієва солі, біцилін (-1, -3 і -5), ампіцилін, ампіокс, екмоновоціллін);
  • Аміноглікозиди (мономіцин та канаміцин);
  • Сульфаніламіди (бісептол);
  • Цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон, цефуроксим, цефотаксим, цефтазидим, цефоперазон, цефалексин);
  • Фторхінолони (офлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин, левофлоксацин, ломефлоксацин, спарфлоксацин, гатифлоксацин);
  • Макроліди (еритроміцин, джозаміцин, кларитроміцин, азитроміцин);
  • Тетрацикліни (доксициклін, тетрациклін);
  • Бажано призначати противотрихомонаднi препарати у зв'язку з тим, що трихомонади останнім часом виявляються досить важко в зв'язку з утворенням L-форм, але на тлі наявності трихомонад лікування гонореї не буде ефективним. Противотрихомонаднi препарати (метронідазол, тiнідазол, орнідазол, німаразол, тетанітразол);
  • Для лікування гонореї у жінок внутрівагінально застосовуються антибактеріальні свічки, таблетки, мазі, спринцювання;
  • Для більшої біодоступності антибіотиків всередину клітини застосовують ферментні препарати (вобензим, серратіопептидаза);
  • На тлі наявності гонореї і лікування антибіотиками може активізуватися грибкова інфекція Candida Albicans та ін., в зв'язку з чим бажано призначати протигрибкові препарати (кетоконазол, флуконазол, ітраконазол);
  • При болях, неприємних відчуттях, температурі рекомендую призначати нестероїдні протизапальні препарати бажано в свічках (диклофенак, мелоксикам, целекоксиб);
  • З метою захисту печінки від вражаючої дії антибіотиків призначаються гепатопротектори (силібін, силімарин, вітамін Е, артишок);
  • Для підняття імунітету проти гонореї рекомендуються наступні імуномодулятори (поліоксидоній, лонгiдаза, лавомакс, альфарекін, інтробіон), полівітаміни;
  • Для профілактики дисбактеріозу бажано приймати (лінекс, хілак, біфі-форм, лактовіт, йогурт);
  • При хронічних та ускладнених формах гонореї застосовуються фізіотерапевтичні методи лікування: електрофорез з лікарськими препаратами (йодидом калію або хлоридом кальцію), ультразвук, лазеротерапію, парафіно-озокеритотерапія, діатермія, індуктотермія, електричне поле УВЧ, грязелікування та інші процедури.

Профілактика гонореї

  • Утримання від випадкових статевих контактів та використання презервативів;
  • Після випадкового статевого акту - сечовипускання та промивання теплою водою з антибактеріальним милом статевих органів;
  • Негайне звернення до лікаря після випадкового статевого контакту або ж при виявленні перших ознак гонореї;
  • Своєчасне виявлення та комплексне лікування хворих та їх статевих партнерів;
  • Обстеження всіх вагітних на наявність гонореї;
  • Регулярне обстеження на захворювання що передаються статевим шляхом;
  • Санітарно-освітня робота венерологів, урологів, гінекологів.

Бажаємо Вам здоров'я!
Статтю підготував лікар-уролог: Смерницький В.С.



Внимание! Если у Вас возникли какие-либо вопросы - не стесняйтесь задавать их на нашем форуме. Также можете обратиться за помощью непосредственно к врачу по телефону указанному в контактах.

Категория: Венерологія | Добавил: Владимир Смерницкий (25.08.2012)
Просмотров: 19763 | Теги: гонорея
Рейтинг : UroPortal 4.1 из 5 на основе 8 оценок. 8 отзывов