Статевий герпес. Генітальний герпес у чоловіків. ВСГ. Симптоми. Діагностика. Лікування герпесу

Статевий герпес - це досить поширене вірусне захворювання, яке викликає вірус герпесу II типу.


 
Генітальний герпес вражає шкіру і слизові оболонки статевих органів, як у чоловіків, так і жінок.


 
Найвища захворюваність генітальним герпесом спостерігається у людей які ведуть активне статеве життя від 30 до 35 років.

Вірус генітального герпесу передається при статевих контактах: вагінальних, оральних, анальних.



Після проникнення вірусу через шкіру та слизові оболонки в кров герпес потрапляє в лімфатичні вузли, внутрішні органи, чутливі нервові ганглії. Вірус статевого герпесу розташовується в нервових гангліях крижової області. Коли вірус вже знаходиться в організмі людини, імунна система в якості захисту починає виробляти антитіла, які запобігають захворюванню, але якщо імунітет ослаблений вірус починає активно розмножуватися, виходити з гангліїв та вражати шкірні покриви і слизові оболонки статевих органів.

Якщо імунітет людини в організм, якого проникнув вірус герпесу, досить сильний, хвороба себе може взагалі ніколи не проявляти, але вірус буде залишатися в організмі все життя.

При зниженні імунітету хвороба починає проявляти себе певними симптомами, про які розповім нижче.

Інкубаційний період генітального герпесу (час від моменту зараження до перших ознак хвороби) становить від 5 до 15 днів.

У чоловіків вірус герпесу 2 типу вражає шкіру статевого члена, голівки, внутрішній листок крайньої плоті, слизову уретри.



У продромальному періоді (перед початком хвороби) хворий відчуває відчуття печіння в області майбутньої поразки, а так само загальну слабкість, нездужання, може незначно піднятися температура тіла до субфебрильних цифр.

Найголовнішим симптомом характерним для генітального герпесу є утворення згрупованих прозорих бульбашок на шкірі статевих органів. Шкіра в області бульбашок набрякла, гіперемована, болюча. При приєднанні інфекції вміст бульбашок може стати гнійним. Протягом 5 днів набряклість і почервоніння шкіри зменшуються, бульбашки зсихаються та утворюють кірочки, які з часом відпадають. Всі патологічні зміни безслідно йдуть.

 

Як правило, первинний статевий герпес проявляється різко, гостро, виражено, а ось рецидиви протікають з меншою клінічною симптоматикою.

До загострення герпесу призводять наступні фактори:

• Переохолодження
• Перевтома
• Стреси
• Тривале перебування на сонці
• Зниження імунітету

• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) виявлення ДНК самого вірусу герпесу;
• ІФА (імуно-ферментний аналіз) виявлення антитіл до вірусу статевого герпесу. Антитіла до вірусу герпесу з'являються раз і назавжди, під час ремісії їх число зменшується, під час загострення збільшується;
• Імунофлуоресцентного та імуноферментний аналіз так само виявляє антитіла до вірусу герпесу;
• Цитоморфологічні методи визначення герпесу.

 
На даний момент не існує лікарського засобу здатного видалити вірус герпесу з організму повністю, лікування спрямоване на придушення розмноження вірусу, на зняття запальних проявів та на підняття як загального так і місцевого імунітету.

Основним лікуванням проявів генітального герпесу є призначення противірусних препаратів, таких як: ацикловір (зовіракс), валацикловір (вальтрекс), фамцикловир (фамвір), фоскарнет, протефлазид. Однією з умов лікування вірусу герпесу є якомога раннє застосування противірусних препаратів, що призводить до швидкого вираженого терапевтичного ефекту.

Противірусні препарати випускаються в таблетках, мазях, суспензіях, кремах, розчинах.
Також паралельно з противірусними препаратами призначаються індуктори інтерферону, які мають високу ефективність проти вірусу герпесу: аллокін-альфа, аміксин, полудан, арбідол, анаферон, гропринозин, флоказід, та ін.

Можна використовувати вакцину вітагерпавак що містить інактивовані антигени вірусів простого герпесу (ВПГ) Ι і ΙΙ серотипів.

Для підняття загального імунітету призначаються полівітаміни, адаптогени, гомеопатичні засоби.





1. Використання презервативів
2. Застосування після статевих актів розчинів мірамістину і хлоргексидину
3. Відмова від випадкових статевих зв'язків
4. Відмова від платних сексуальних послуг
5. Відмова від статевого життя під час рецидиву герпесу у партнера

Бажаємо Вам здоров'я!
Статтю підготував лікар-уролог Смерницький В.С.